Щорічно у четверту суботу листопада в Україні проходять жалобні заходи, приурочені вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років., адже ці жахливі сторінки в історії українського народу відгукуються болем у душі кожного небайдужого до подій того часу. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою.

Метою заходу було вшанувати світлу пам’ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей, ознайомити здобувачів освіти з трагічним минулим нашого народу; вчити їх бережно ставитися до історії своєї країни, розкривати її як білі, так і чорні сторінки, виховувати особистісні риси громадянина України, патріотизм, дотримання традицій вшанування померлих і загиблих.

Захід проведено у групі 3012, 3015 23.11.2022 року. Форма проведення on- line - Classroom, Meet

Із здобувачами освіти було розглянуто колективізація та голод на Криворіжжі в 1932 році, за матеріалами місцевої газети «Червоний Гірник». Було поєднано виховну роботу із краєзнавчою роботою. Це дозволило розібрати на конкретних прикладах, які дії радянської влади в 1932 році сприяли поширенню голоду, яким чином проводилась насильницька колективізація та примусове вилучення збіжжя у селян на Криворіжжі. Здобувачі освіти отримали навички наукової роботи із періодичними виданнями, як джерелом історичної інформаці.

Використані інформаційні матеріали до заходу

Викладач історії України Коваленко О.Ф.

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ НА КРИВОРІЖЖІ В ПЕРІОД ГОЛОДУ 1932-1933 РР. ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТИ «ЧЕРВОНИЙ ГІРНИК»

На початку 1930 року в селах Криворіжжя настали надзвичайно важкі часи, розпочався нечуваний досі процес активної руйнації традиційного способу життя селян - Криворіжжя охопив процес колективізації. Протягом 1930-1931 років більшість індивідуальних селянських господарств було колективізовано. Продуктивність сільського господарства різко впала і 1932 рік став роком масового вилучення в селян збіжжя для закриття планів по хлібозаготівлі, що врешті і призвело до голоду 1932-1933 років.

Метою даної роботи є висвітлення процесу колективізації в 1932 році на матеріалах газети «Червоний гірник». Основна ціль - показати не лише сухі факти процесу колективізації, а й інформаційну складову процесу за допомогою матеріалів «Червоного Гірника», висвітлити маловідомі аспекти колективізації на Криворіжжі (Криворізькому районі), що призвели до масового голоду.

Хронологічні рамки роботи - 1932 рік.

Восени 1931 р. внаслідок суцільного вилучення хліба, фактично повного, життя селян району було поставлене під загрозу. Порівняно з 1930 р. поточний з різних причин видався важким для зернових культур. Їх врожайність на Криворіжжі порівняно з 1930 р. знизилася на 18%. Половина готової продукції пішла в засіки держави, що негативно позначилась на стані господарства та добробуті селян. Деякі колгоспи та одноосібники під тиском влади перевиконали план у 2 рази, що створило в керівництва уяву про наявність на селі великих запасів хліба взагалі. Створення гігантських радгоспів з площею в десятки тисяч га землі (Зернорадгосп) та колгоспів з великим земельним клином, не підкріплених відповідними економічними та агротехнічними заходами, призвело до зниження врожайності на 30%. [1. с.83-84]

Не рятував ситуацію і порівняно великий тракторний парк колгоспів і радгоспів (250 машин на початку листопада 1931 р.), реальна віддача від них була низькою. На початку 1932 р. фактично всі 298 тракторів потребували ремонту [2. с.301]. В Червоному Гірнику йде постійна критика неготовності МТС до весняної посівної, зокрема Миколо-козельська МТС (найбільша в районі): «…шість тракторів, ще не були у майстерні», «…на ремонті ще 7 тракторів»,«…на зборці стоїть 5 тракторів ще 25 виявляють дефекти». Загалом МТС мала у своєму складі 84 трактори та обслуговувала 15 сільрад. [4, 5]

Головним питання посівної 1932 року було вилучення в селян зерна для посівної під лозунгами «реалізації насіннєвої позики». Відмова селян здавати навесні 1932 року збіжжя державі породжувала репресивні методи як проти селянства так і проти голів сільрад та колгоспів.[5]

Для більшості керівників районного рівня було зрозуміло, що репресії щодо голів колгоспів, які робились за невиконання хлібоздачі, були безпідставники, що прямої вини їх в цьому немає. Проте з самого початку 1932

р. різко зростає тиск вищих органів влади через послаблення у виконанні спущених згори завдань. [2. с.302]

Проблема насіннєвої позики призвела до затягування весняної посівної кампанії. Так на 16 квітня 1932 року план засіву по Криворізькому району виконано лише на 30 відсотків. [6]

Постанова міського партійного комітету (МПК) від 15 травня 1932 року показувала, що стан з посівом в районі залишався напруженим. При плані завершення посівної до 1 червня на 14 травня було висіяно лише 47730 га, що становило 47,7%. Трактори замість 20 годин працювали 10-12 пересічно. В якості тягла розпочато використання корів. Міськрада мобілізувала додатково ще 130 чоловік партактиву на “допомогу” сільським організаціям КП(б)У. [7]

18 травня в Червоному гірнику було опубліковано постанову РНК «Про порядок проведення сільськогосподарського податку 1932 р.». Згідно постанови, РНК робив податок з куркульських господарств необмеженим: «Всі куркульські господарства с.-г. оподатковувати з їхньої справжньої прибутковості індивідуальним порядком, а не за нормами. [7] Дана постанова розв’язала радянській владі на місцях руки, та дозволила вилучати у селян одноосібників збіжжя безобмежень.

Підготовка до збору врожаю також не була проведена належним чином. Так, на Криворізькому приймальному пункті на кінець липня з необхідних 97 тис. мішків було 28559. Працівники державної контори “Заготзерно” спали в складах на лантухах – гуртожиток був не підготовлений. Під час жнив, що затягнулись в зв’язку з пізнім завершенням посівної, з 24 по 27 липня йшли безперервні дощі, які намочили хліб в копицях. Це створило загрозу його загнивання. Рішенням від 28 липня МПК наказав здійснити просушку і форсувати скиртування. В результаті цього сирий хліб попав у скрити, де велика його кількість згодом зіпріла і була знищена гризунами, які того року небачено розмножились. [3. с.304]. Так, в Червоному гірнику виходить стаття «Не заскиртований хліб – значить незібраний хліб», де зазначається: «Дощі псують хліба. Скиртування схоронює хліб від загибелі, прискорює молотьбу. Мобілізувати увагу трудящих на скиртування скошеного хліба» [8].

План хлібозаготівель в Криворізькому районі в кінці липня 1932 р. було збільшено на 18%. Тобто тепер необхідно було здати 57350 т зернових, з них 28,6т пшениці і 12,5 т. жита. Це пояснили тим, що на Київщині, Вінниччині і Донеччині стан набагато гірший, тому частку їх розкладки переведено на Кривбас. Але центр не приймав до уваги, що втрати врожаю досягли 30-40% від вирощеного, а дана цифра займала близько 66% від наявного зерна. [3. с.304]

7 серпня 1932 р. ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперацій і зміцнення громадської (соціалістичної) власності". Це був надзвичайно суворий репресивний захід, яким передбачалося застосування відносно порушників найвищої міри покарання - засудження до розстрілу або до 10 років ув'язнення без права амністії. В народі його прозвали "законом про 5 колосків"[1. с.86]

На кінець серпня план хлібозаготівлі по Криворізькому району було виконано на 16.7 відсотків [9]. Недовиконання плану списувалося на злочинні дії куркулів: «Куркуль зриває хлібозавдання, розвалює колгосп з середини»,

«Натиснути на куркуля, трощити куркульські намагання загальмувати хлібозаготівлі» (Червоний гірник за 28.08.1932р.)

Постанова МПК опублікована в ЧГ за 5.09.1932 р. констатує, що план хлібозаготівлі був зірваний та звинувачує у цьому голів сільрад. Починають друкуватися щоденні зведення по здачі хлібу державі і навіть щоденні хлібозаготівельні плани та норми їх виконання [10].

На початку вересня план зернопоставки району було зменшено на 5 тис. т. Його розверстали між 23 сільрадами. У вересні місячний план заготівель знижено з 27 тис. т до 18 тис. т. в зв’язку з посівною кампанією, щоб стимулювати селян до кращої роботи. Різницю згодом перекладуть на наступні місяці. [3. с.305]

До 1 жовтня 15-20% урожаю було видано колгоспникам як зернові аванси і їх частково або повністю вже з’їли. На середину 1932 р. 20% колгоспників ще не завершили розрахунки по зерну за 1931 р., а 14% господарств – перестали вже видавати зерно колгоспникам. Стан ускладнився і масовою загибеллю коней. [3. с.304]

14 жовтня 1932 р. була видана постанова Криворізького МПК «Про перебіг хлібозаготівель у жовтні». Згідно постанови, план за першу декаду жовтня виконано на 6.9%, в одноосібному секторі – 21.1%. Приймається рішення МПК про відкликання уповноважених МПК (Ліщину, Пушкарьова, Капітанова, Титнікова) і передачу їх справ до контрольної комісії міськпарткому, приймається рішення додатково мобілізувати міський актив і відрядити на село, розслідувати справу припинення хлібозаготівлі у Новокурській, Андріївській, Сергіївській, Новоукраїнській та Свердловській сільрадах. [11]

Згідно з графіком хлібозаготівлі в Криворізькому районі планувалось завершити до 1 жовтня. Але за зведеннями «Заготзерна» на 26.10.32 р. в районі виконано річний план хлібозаготівель лише на 45.5% [12].

Почалися репресивні заходи стосовно до колгоспів, що не виконали план:

• вивезення засівного зерна, а посівні фонди засипати ще з необмолоченого;
• привести посівні фонди у відповідність з потребою на яровий клин, а лишки вивезти;
• всебічно посилити заходи проти “твердоздатчиків”; застосовувати до них штрафи і продаж майна, “організуючи непримириме ставлення колгоспників і одноосібників до кожного випадку невиконання “куркулями даних їм завдань”;
• організувати “соціалістичні буксири” колгоспів, що виконали план, у сусідні села для “допомоги” у проведенні хлібозаготівель;

– міським профспілкам, парторганізаціям і шефам організувати наїзди робітничих і шефських бригад в села з метою посилення роботи по заготівлях. [3. с.304]

Проте найгірші часи для селян Криворіжжя розпочалось 8 листопада 1932 р. з приїздом комісії Молотова. За “злісний саботаж” хлібозаготівель було знято з роботи і репресовано 21 члена міськради і президії. Всі рішення з хлібозаготівель стали писатися й прийматися під контролем заїжджих функціонерів. Становище селян стає ще більш нетерпимим. Все менше надії залишається селянству.

22 листопада в Червоному гірнику друкується сумнозвісна постанови "Про заходи до підсилення хлібозаготівель", що передбачає:

• • припинення видачі авансів колгоспникам (оплата за трудоді);
  • повернення незаконно-розданого хліба, притягнення голів колгоспів до відповідальності;
  • вилучення в окремих колгоспників та одноосібників хліба, розкраденого в колгоспах та радгоспах;
  • вилучення хліба у всіх, хто не має трудоднів;
  • до колгоспів, що не виконали хлібозаготівлі застосувати натуральні штрафи («15 місячної норми м’ясоздавання»)
  • Притягнення усіх відповідальних за зрив хлібозаготівель за постановою "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперацій і зміцнення громадської (соціалістичної) власності". [13]

30 листопада Червоний гірник друкує перелік колгоспів занесених на

«чорну дошку» та застосування до них, вище згаданої постанови РНК. Зокрема, було внесено на «чорну дошку» колгоспи: «Червона Україна», «Червона поляна» Явдотівської сільради, «Червоний маяк» та «Жовтень» Андріївської сільради,

«ім.Чубаря» Широківської сільради, «ім.Ворошилова» Шестерянської сільради,

«Широко-пілля» Христофорівської сільради, за «за злісний саботаж та явний зрив виконання плану хлібозаготівлі». [14]

Починаються масові вилучення хліба репресивними методами, судові справиХмара мобілізованих комуністів, комсомольців та профспілкових функціонерів з Кривого Рогу, разом з сільським "активом" накрила села району, перетворивши їх на пустелі. [15, 16]. З метою посилення хлібозаготівель починається повторний обмолот соломи по колгоспам [16]. З одного погонного метра полови набирають 5 кг зерна [18].

1 грудня видано постанову РНК УСРР «Про заготівлю картоплі», для Дніпропетровської області встановлено план 29 тис тон картоплі. [16]

3 грудня видано постанову РНК УСРР «Про заборону торгівлі м’ясом та худобою» [17]

Зокрема 13 грудня 1932 р. МПК приймає рішення про організацію показових судів над керівниками колгоспів і сільських рад за зрив хлібозаготівель, як над "ворогами народу".

Основними заходами хлібозаготівель стає перевіювання полови, соломи та вилучення незаконно виданого хліба у колгоспників та вилучення насіннєвого фонду у колгоспів, що не виконали плану.

26 грудня 1932 року в Червоному гірнику опубліковано постанову облвиконкому та обкому КП(б)У від 23.12.1932р. «Про терміни остаточного виконання пляну хлібозаготівельта про осіб, що відповідають за виконання річного пляну хлібозаготівель по всіх культурах», в якій встановлено січень 1933 р. як граничний місяць виконання плану. [19]

План хлібозаготівлі 1932 р. Криворіжжя не виконало. Згідно повідомлення "ЧГ" від 11.01.1933 р. в полі залишилося до 20% врожаю. Більшість колгоспів тільки в квітні закінчить розподіл прибутків. Багато з них знову залишаться без харчів.

У груд. 1932 було введено “внутрішній паспорт”, що фактично не давало можливості селянам без дозволу місц. влади переїхати до міста. Цей захід сучасні дослідники розцінюють як повернення кріпосного права. Офіційно приваблива

К., за якою повстав голод 1932–33, за приблизними підрахунками, коштувала Криворіжжю бл. 17 тис. прямих і опосередованих жертв. [2. с.342]

Щоправда, хлібозаготівельна політика на початку 1933 р. дещо зміниться. З метою підвищення зацікавленості селян у результатах праці РНК СРСР і ЦК ВКП(б) 19.01.1933 р. приймуть нову постанову про постачання зерна державі. Згідно цьому документу ліквідовуватиметься договірна система заготівель і 89 даватимуться тверді зобов'язання типу податку. Визначиться й погектарна норма здачі хліба, торгівлю яким дозволять після виконання хлібозаготівлі та створення насінневого фонду. Отже, селянин надалі вже твердо знатиме, що після здачі податку він зможе розпоряджатись лишком на свій розсуд. Категорично заборонять і прийняття або нав'язування будь-яких зустрічних планів у зернопоставках.

Література:

1. Голод: Хроніка, документи та матеріали голоду 1921–1923, 1932–

1933 років на. Криворіжжі / Уклад. О. О. Мельник. – Кривий Ріг: Вид. дім, 2003. – 384 с.

1. Історична енциклопедія Криворіжжя : энциклопедия. Т. 1 / О.О. Мельник; Відп. ред. Н.В. Балабанова. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2007. - 604 с. : іл..
2. Сільське Криворіжжя в 1928-1932 рр. / О. Мельник // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2008. — Вип. 18. — С. 300-308.
3. «Червоний гірник», 15 березня 1932 р.
4. «Червоний гірник», 26 березня 1932р.
5. «Червоний гірник», 18 квітня 1932 р.
6. «Червоний гірник», 18 травня 1932 р.
7. «Червоний гірник», 2 серпня 1932 р.
8. «Червоний гірник», 28 серпня 1932 р. 10.«Червоний гірник», 05 вересня 1932 р. 11.«Червоний гірник», 15 жовтня 1932 р. 12.«Червоний гірник», 27 жовтня 1932 р. 13.«Червоний гірник», 22 листопада 1932 р.

14. «Червоний гірник», 30 листопада 1932 р. 15.«Червоний гірник», 2 грудня 1932 р. 16.«Червоний гірник», 3 грудня 1932 р. 17.«Червоний гірник», 5 грудня 1932 р. 18.«Червоний гірник», 8 грудня 1932 р. 19.«Червоний гірник», 26 грудня 1932 р. 20.«Червоний гірник», 27 грудня 1932 р.