14 листопада виповнюється 110 років від дня народження одного з кращих українських поетів-ліриків Андрія Самійловича Малишка (14.11.1912-17.02.1970). Це постать могутнього ліричного обдарування з глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю. Його з упевненістю можна назвати ліриком від Бога.

Андрій Малишко увійшов в українську культуру як людина розмаїта у своїй багатій індивідуальності, щедрий на бурхливу радість і на щиру любов, на справедливий гнів і смуток. Він ніколи не впадав у побутовізм. Розчинений у поезії, віддано служив слову.

Поет любив рідну мову, плекав рідне слово і пісню. Цією любов’ю осяяна поезія останніх літ, де він якось по-новому осягнув суть і призначення поезії.

За своє життя поет видав близько 40 збірок. Не всі вони мають однакову художню вартість. Але найголовніше те, що в українську літературу він увійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші вже давно сприймаються як народні.

Андрія Малишка називають «солов'їним серцем України» за його невмирущі пісні, що живуть у народі й сьогодні. У своїй ліриці Андрій Малишко постійно звертався до образу матері. Саме він — його духовний критерій життя, його «моральне сонце». Особливо поетичний образ матері митець створив у «Пісні про рушник» (1959 р.), що здобула всенародну шану.

З нагоди 110-річчя цього видатного поета-пісняра у бібліотеці коледжу підготовлена виставка-персоналія «Поетичний світ Андрія Малишка». До уваги читачів – матеріали про життя і творчість видатного поета та книги з його найкращими творами.