ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

V ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ НАУКОВО-ТВОРЧИХ РОБІТ

ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

«КОЗАЦТВО – ТРАДИЦІЇ ЧЕРЕЗ РОКИ!»

Криворізький фаховий коледж Національного університету «Київський авіаційний інститут» запрошує взяти участь у ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ НАУКОВО-ТВОРЧИХ РОБІТ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ «КОЗАЦТВО – ТРАДИЦІЇ ЧЕРЕЗ РОКИ!», що відбудеться 29 жовтня 2026 року в заочній формі.

Для участі в конференції учасники заповнюють заявки та прикріплюють тези до 29.10.2026 року у гугл формі https://docs.google.com/forms/d/1TpYo9J6QN83p81pJsUB1E7SwKNYh8BL0ebDi7Hf3d1I/edit

Телефон для консультацій - 0671464887 (Коваленко Олександр Федорович).

За результатами конференції буде видано збірник тез, який буде розміщено на сайті http://kk.nau.edu.ua/ та гугл диску https://drive.google.com/drive/folders/15TBOnPrcOR7PQ_pxN5tSKRUD1FIyiZCJ?usp=drive_link протягом 2 тижнів після завершення конференції.

Вимоги до оформлення тез розміщено в положенні конференції. Учасники конференції будуть відзначені сертифікатом учасника. Наукові керівники отримають сертифікат, який підтверджує проходження підвищення кваліфікації у кількості 8 годин.

Запрошуємо до участі як здобувачів освіти так і педагогічних (науково-педагогічних) працівників.

Участь у конференції безкоштовна.

ПОЛОЖЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ НАУКОВО-ТВОРЧИХ РОБІТ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ «КОЗАЦТВО – ТРАДИЦІЇ ЧЕРЕЗ РОКИ!»

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Мета конференції: розширення наукового інформаційного обміну між провідними спеціалістами навчальних закладів та обдарованою студентською молоддю в галузі історії України та інших гуманітарних дисциплін, з подальшим формуванням тематик спільних наукових досліджень та проектів, а також залучення талановитої молоді до науково-дослідницької та пошуково-дослідницької роботи.

1.2 Завдання конференції:

- забезпечення виховання в особистості рис патріота України, активного, компетентного громадянина, людини з гуманістичними і демократичними цінностями;

- зацікавлення пізнавальною та дослідницькою діяльністю в галузі історичних та суспільних знань, виховання патріотичних почуттів на основі усвідомлення історії України;

- активізація пошукової роботи в галузі історії України

- активізація пізнавального інтересу до історії рідного краю, бажання осмислити та дослідити маловідомі та суперечливі сторінки історії;

- формування активної життєвої позиції, що базується на гуманістичних, загальнолюдських моральних цінностях;

- створення, поширення та практичне застосування нових методик та технологій викладання і підвищення професійної кваліфікації педагогів

1.3 Учасники конференції:

- здобувачі закладів освіти, педагогічні (науково-педагогічні) працівники.

1.4 Дата проведення конференції 29 жовтня 2026 року

1.5 Форма проведення конференції заочна - публікація тез.

2 УМОВИ УЧАСТІ

2.1 Для участі у конференції необхідно до 29 жовтня 2026 року заповнити заявку та прикріплюють тези у гугл формі https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfLRGAzonGSD6-5Abcm5qY3vEx4LyBTbaSEQJIC9pDgsYwaGA/viewform?usp=sharing&ouid=106848887547078404933 . Якщо виникають проблеми із прикріпленням файлу, просимо розмістити файл у себе на гул диску та в гул формі надати посилання на його скачування (надати доступ на скачування)

2.2 Тези доповіді подаються у цифровому форматі (вимоги до оформлення див. в пункті «Вимоги до оформлення тез»).

2.3 За зміст поданих матеріалів відповідальність несе автор публікації. У разі невідповідності вимогам оформлення або наявності плагіату організаційний комітет відхиляє матеріали.

2.4 Не приймаються роботи згенеровані штучним інтелектом.

2.5 За результатами конференції буде виданий збірник тез конференції.

.

3 НАПРЯМКИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Історична хронологія – від давнини до сьогодення (весь період історії України).

1. Історія українського козацтва.
2. Історія української державності.
3. Історичне краєзнавство.
4. Археологія України.
5. Військова історія України.
6. Історичне джерелознавство.
7. Історія культури України.
8. Філософські виміри історії України.
9. Видатні постаті України.
10. Актуальні проблеми сучасного суспільства.
11. Історія в медіа та масовій культурі.
12. Історіографія історії України.

4 ВІДЗНАКИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Учасники конференції отримують сертифікати учасника які будуть розміщенні на гугл диску протягом 2 тижнів після завершення конференції https://drive.google.com/drive/folders/15TBOnPrcOR7PQ_pxN5tSKRUD1FIyiZCJ?usp=drive_link

5 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ

5.1 На конференцію науко-дослідних та пошукових робіт подаються тези.

Тези друкуються шрифтом Times New Roman, 14 кеглем; вирівнювання – «За шириною»; міжрядковий інтервал «Одинарний» (1 Lines); абзацний відступ – п’ять знаків (1,25 см); верхнє і нижнє поле – 2 см., ліве – 3 см, праве – 1 см. Абзацний відступ має бути однаковим у всьому тексті і дорівнювати п'яти знакам (1,25 см).

Рисунки і таблиці необхідно подавати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Оформлення рисунків і таблиць має бути чорно-білим.

У тексті тез посилання на використані джерела слід зазначати порядковим номером, виділеним двома квадратними дужками, згідно з переліком джерел (позиція цитованого видання у списку літератури, сторінка) [5, с.56]. Список використаної літератури оформлюється під назвою «Література:». Перелік використаної літератури і джерел слід наводити в кінці статті в порядку появи відповідних посилань.

Об’єм тез 2-5 сторінки.

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ

Варіант - співавторства викладач та здобувач освіти

ВИСОЦЬКА Л.В.

КАНДИДАТ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК, ВИКЛАДАЧ

ГУЛЬВАНЮК В., СЛІЗОВ І.

ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«КРИВОРІЗЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

Варіант - здобувач та науковий керівник

ГУЛЬВАНЮК В., СЛІЗОВ І.

ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ 3 КУРСУ ГРУПИ 7011

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: К.П.Н. ВИСОЦЬКА Л.В.

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«КРИВОРІЗЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

Варіант - викладач

ВИСОЦЬКА Л.В.

КАНДИДАТ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК, ВИКЛАДАЧ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«КРИВОРІЗЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

ІСТОРИЧНА ПАМ'ЯТЬ: ІНСТИТУЦІЇ ПАМЯТІ ПРО УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО

Сучасне українське суспільство переживає складний та відповідальний етап розвитку. Загрози та виклики на шляху розбудови української правової, соціальної держави існували протягом всього історичного шляху. Сьогодні першочергового розв’язання потребують питання, пов’язані з Анексією Автономної Республіки Крим, окупацією Сходу України, пандемією, протиріччями в законодавчій базі, складним соціальним становищем населення тощо. Прийняття доленосних рішень потребує комплексного підходу: наявність висококваліфікованих політичних лідерів, які стоять на чолі сучасного державотворення, усвідомлення українцями чіткої громадянської позиції тощо. Однак, при прийнятті складних політичних рішень у непрості для України часи, не варто ігнорувати значення історичного досвіду та історичну пам'ять про цей досвід.

Концепт «пам’яті» в контексті історичних розвідок починає фігурувати в наукових статтях у 80-х роках ХХ століття [1]. Дослідження проблем національної та історичної пам’яті, в часі збігається з розбудовою Україною незалежної суверенної держави. Чільне місце в наукових розвідках, предметом дослідження яких виступає «національна пам’ять», належить Український інституту національної пам’яті, який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу [6]. У 2011 році Інститутом було засновано видавництво наукового збірника «Національна та історична пам'ять. Даний збірник наукових праць вміщує наукові статті, присвячені теоретичним проблемам національної пам’яті, впливу на національну пам’ять державотворчих та цивілізаційних здобутків українського народу, важливих подій та процесів вітчизняної історії, місцю національної пам’яті у суспільно-політичному житті України[2, с. 2].

Дослідженням феномену поняття «історична пам’ять» займаються такі науковці, як: О. Бойко, Д. Вєдєєва, І. Наумова, І. Колесник, В. Огієнко, та ін.

В результаті аналізу їх наукових розвідок, розуміємо, що історична пам'ять виступає основою національної пам’яті, несе суспільно значущу інформацію та сприяє її усвідомленню, ціннісні оцінки, які закарбувалися у свідомості та національному характері народів, в їх духовній та матеріальній культурі[2, с. 3].

Дослідник Л. Чупрій у своїй науковій статті «Музеї як інститути пам’яті: сучасні реалії та перспективи модернізації», наголошує, що головна роль у формуванні та збереженні історичної пам’яті належить музеям: «Музей – це історично обумовлений багатофункціональний інститут соціальної пам’яті, через посередництво якого реалізується потреба суспільства у відборі, зберіганні й презентації специфічної групи культурних і природних об’єктів, які усвідомлюються суспільством як цінності, що передаються із покоління в покоління» [8, с. 137]. На думку завідувача Кафедри музеєзнавства і пам’яткознавства професора Олени Гончарової: «сьогодні музеї покликані виконувати нову роль, не лише колекціонування і ретрансляції музейних колекцій, а й зберігання історичної пам’яті та формування громадської думки» [4].

Україна має багато об’єктів історико-культурної спадщини, серед яких важливе місце займають інституції пам’яті українського козацтва. Важливе значення для історичної пам’яті народу про козацьку добу, мають науково-дослідні центри козацтва, найпотужнішими серед яких є: Науково-дослідний інститут козацтва при Інституті історії НАН України, Харківський науково-дослідний інститут козацтва (Науково-дослідний центр козацтва імені гетьмана Мазепи). Завдяки роботі даних наукових інституцій безперервною є науково-дослідна робота в напрямку козакознавчих розвідок. Результатом наукової роботи зазначеній інституцій є широкомасштабна видавнича діяльність. Так Інститутом козацтва започаткована видавнича серія «Козацька спадщина», а спільно з Інститутом історії НАН України опубліковані монографії сучасних вчених-козакознавців О.Гуржія, В.Горобця, П.Саса, В.Щербака, В.Пірка та С.Леп'явка [5]. Наукові конференції, семінари, круглі столи, зустрічі з іноземними партнерами теж є невід’ємними напрямками роботи інститутів. Однак цінність таких наукових інституцій в першу чергу полягає у формуванні та збереженні історичної пам’яті народу про козаків, мотивація та залучення сучасного молодого покоління до козакознавчих досліджень, популяризація козацької тематики, як визначальної основи українського націєтворення та державотворення.

Відчути, побачити і усвідомити власну причетність до козацької історії можливо безпосередньо в місцях пам’яті: Замкова гора в Чигирині, Козацький хутір Галушківка, Острів Хортиця, Запорізька Січ, Музей історії запорізького козацтва, Цитадель Батуринської фортеці, та ін [7]. Місце пам’яті – це символічний об’єкт, з яким люди пов’язують свої спогади, цінності, і де «…пам'ять знаходить свій притулок» (П. Нора). Таким чином, кожне з місць пам’яті про козацьку історію має важливе значення як для дослідника так і пересічного громадянина, який прагне візуалізувати історію українського козацтва, відчути козацький дух та усвідомити її значення для майбутнього української держави.

Острів Хортиця, Запорізька Січ, Музей історії запорізького козацтва – символічні місця пам’яті про козаків, їх побут, боротьбу, культуру, державотворення. Про це свідчать і такі назви на острові, як: урочище Сагайдачного, Січові ворота, Козача могила, Совутина скеля та ін.

Особливе значення для заявленої теми має сучасний Комплекс Запорізька Січ виступала столицею, адміністративним, релігійним, культурним центром, в якому максимально реально та деталізовано відтворено життя і побут козаків XVІ – XVIII ст. Такі експозиція як «Часи козацькі – Січі запорозькі» містить оригінальні предмети, знайдені на місцях перебування козаків. Важливе місце для козаків мала православна віра, тому центральною спорудою на сучасній січі є Церква Покрови Пресвятої Богородиці. Ця церква є діючою сьогодні, в ній проводять богослужіння, обряд хрещення та вінчання. Також тут традиційно проводять святкування до Дня Покрови та Великодня, під час яких відвідувачі отримують можливість взяти участь в різноманітних майстер-класах з гончарства, малювання писанок тощо [3].

Інституції пам’яті українського козацтва це - місця пам’яті, осередки духовної та матеріальної культури; заклади, установи, місця історико-культурної спадщини Козацької доби історії України; один із різновидів історичної пам’яті про добу козацької історії народу, який проживає на території сучасної України.

Література:

1. Артюх В. Що таке історична пам'ять? URL: https://history.sumy.ua/theoryofhistory/8847shchotakeistorychnapamiat.html (дата звернення 19.10.2021 р.).

2. Державотворчі та цивілізаційні здобутки українського народу. Національна та історична пам’ять. Збірник наукових праць. Випуск 1. – К.: Стилос, 2011. – 332 с.

3. Запорізька Січ. URL: https://ostriv.org/tourist/zaporizka-sich/ (дата звернення 19.10.2021 р.).

4. Музей для збереження історичної памяті. URL: http://knukim.edu.ua/kulturniy-dialog-v-amerikanskomu-domi-2/ (дата звернення 20.10.2021 р.).

5.Науково-дослідний інститут козацтва. URL:http://history.org.ua/?termin=Naukovo_tsentr (дата звернення 20.10.2021 р.).

6. Положення про Український інститут національної пам'яті затверджене. URL: https://uinp.gov.ua/pro-instytut/pravovi-zasady-diyalnosti (дата звернення 20.10.2021 р.).

7. Памятки козацької слави: 10 місць, де варто побувати. URL: https://eventukraine.com/travel/pam-yatki-kozackoi-slavi-10-misc-de-varto-pobuvati/ . (дата звернення 19.10.2021 р.).

8. Чупрій Л. В. Музеї як інститути пам’яті: сучасні реалії та перспективи модернізації. Національна та історична пам’ять. Збірник наукових праць. Випуск 1 с.137-146. URL: https://old.uinp.gov.ua/sites/default/files/userupload/zbirnyk4.pdf (дата звернення 20.10.2021 р.).

5.2 Приймаються тези українською мовою.