Здобувачам освіти циклова комісія фізико-математичних дисциплін пропонує перевірити свої поетичні таланти.

Для цього необхідно будь яке математичне твердження (формулу, аксіому, теорему тощо) або фізичний закон чи формулу подати у віршованій формі. Як от:

 

Круг – не квадрат, та може кожен знати,

Що його площа – пі на ер в квадраті.

Або:

Чи довге коло? Відтепер

Я точно знаю: два пі ер.

 

Свої поетичні твори надсилайте на адресу kafedramath@gmail.com з поміткою «поезія для математики».

Бажаємо успіхів!

МАТЕМАТИКА В ОСІННІХ БАРВАХ

Математика і поезія… Як виявляється, речі цілком сумісні: одразу згадується велична постать перського астронома, математика, філософа і поета Омара Хайяма… Середньовіччя уже в далекому минулому, а якщо ближче до сьогодення, та ще й на Дніпропетровщині щоб?

Професор Юрій Підченко народився у Павлограді у 1940-му році. Здобуваючи математичну освіту, описував у віршах студентське життя, та й далі поринав то у світ формул, то на простори поезії. Видав декілька книг із математики та збірок поезій…

Я не знаю, навіщо пишу, І чи хтось це колись прочитає… Я нічого такого не знаю. І навіщо в собі ворушу Наболілі, роз`ятрені рани… Україну люблю до нестями, І тривогу за неї ношу.

Юрій Петрович здивував математиків не тільки поетичними рядками. Наступна математична праця (http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/13933) професора Підченка була присвячена розв`язуванню так званого рівняння Ейрі, і викликала не одне обговорення на математичних семінарах. Справа у тому, що кожен математик знав: диференціальне рівняння Ейрі неможливо розв`язати за допомогою елементарних функцій. Юрій Петрович також це знав, але категорично із цим не погоджувався… І таки розв`язав!