Михайло Михайлович Коцюбинський (1864-1934) - видатний український письменник, громадський діяч, голова чернігівської «Просвіти», один з організаторів Братства тарасівців. Сергій Єфремов, який добре знав письменника, відгукувався про нього так: «Людина культурна, до найменших подробиць, європеєць з голови до п`ят... був справжнім аристократом Духа без жодного силування зі свого боку...» Сучасники називали його Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти й дітей. У своїх відомих на весь світ творах оспівував цвіт яблуні, жайворонкову пісню, дитячі очі, умів малювати словом, ніби фарбами, проникав у найпотаємніші глибини людської душі.

В українську літературу М. Коцюбинський ввійшов як майстер психологічної прози. Вершинами його художнього стилю критики вважають повісті «Fata Morgana» (екранізована в 1931 році режисером Б. Тягно), «Тіні забутих предків» (екранізована в 1964 році С. Параджановим), «Що записано в книгу життя», новелу «Intermezzo» (епічний твір з елементами драми та лірики). Автор двох повістей, понад сорока оповідань і новел, а також багатьох нарисів, статей і листів, які й сьогодні зберігають свою неповторну цінність. Своєю творчістю високо підніс престиж українського художнього слова.

З нагоди 160-річчя від дня народження класика української літератури у бібліотеці коледжу експонована виставка-портрет «М. Коцюбинський – художник українського слова». До уваги читачів – матеріали про життя і творчість визначного прозаїка та талановитого новеліста та книги з його найкращими творами.