Серед класиків української літератури почесне місце займає Панас Мирний (Панас Якович Рудченко, 1849-1920) – видатний український громадський діяч, письменник новатор, який за словами Олеся Гончара, мав талант «світового виміру». В історію української літератури Панас Мирний увійшов як творець соціально-психологічного роману, визначний майстер реалістичної прози, автор багатьох повістей, романів, оповідань, драм, комедій.

Такі його твори, як романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», повісті «Лихі люди», «За водою», «Лихо давнє й сьогочасне», оповідання «П`ятниця», «Морозенко», новели «Лови», «Сон», нарис «Серед степів», міцно утвердили нові епічні жанри, в яких глибоке дослідження цілих шарів народного життя органічно поєднувалося з проникливим психологічним аналізом внутрішнього світу окремої особистості.

Глибоке розуміння людської душі, філософські розмірковування над питаннями сутності життя і пошуку щастя, характерні для його творів, і сьогодні приваблюють читача не менше, ніж понад сто років тому.

До річниці від дня народження видатного прозаїка у бібліотеці коледжу експонується виставка-персоналія «Панас Мирний – художник українського слова», до якої увійшли інформаційні матеріали про життя та творчість культурного діяча та книги з його найкращими творами.