Сучасний розвиток науково-технологічного ринку і глобалізація виробничо-господарських відносин на перше місце у виробничому процесі висуває інформаційні і технологічні ресурси, які починають замінювати людську працю не лише у сфері безпосереднього виробництва, але й на рівні управлінні підприємства, беручі на себе базові функції менеджменту.

Відомі приклади використання ШІ для розподілу ланцюгів постачань матеріально-сировинних ресурсів, переміщення працівників між посадами у межах одного підприємства, моніторингу ринкової кон`юнктури і створення нових бізнес-ідей.

Зважаючи на це, виникає логічне питання, чи може ШІ повністю замінити людську працю у сфері управління? Які його переваги і недоліки?

Перевагами є швидкість обробки даних, великий об`єм обробляємої інформації, оперативність прийняття рішень, відсутність втоми, хронічного стресу. Недоліком є робота по заданій програмі, відсутність розуміння людської фізичної і психологічної природи, «консерватизм» прийняття управлінських рішень. Але, подібне повинно керувати подібним.

Будь-який працівник, в тому числі і суб`єкт управлінської діяльності – менеджер, у своїй повсякденній роботі керується не лише раніше засвоєними теоретичними основами управлінської науки, але й орієнтується у ситуації на місці, вирішує питання по мірі їх виникнення, зважаючи на всі фактори середовища, а особливо – на людський чинник. При цьому навички управлінської діяльності і окремі управлінські дії формуються не лише на основі розуміння академічних основ управління, а також на базі практичного вирішення управлінських задач, а саме вміння реалізовувати базові функції менеджменту: планування, організацію, мотивацію, контроль і регулювання. Кінцева якість виконання менеджером даних функцій визначається швидкістю протікання психічних процесів його ВНД, а саме типом пам`яті, мислення, сприйняття і відчуття, емоціями, а також тим, що прийнято називати свідомим – вмінням ставити цілі, розробляти тактику їх досягнення і аналізувати отриманий результат, і несвідомим – автоматичними реакціями організму на зовнішні подразники.

Саме по собі несвідоме у діяльності індивіда є автоматизованими навичками та діями, які раніше контролювалися свідомістю. Наприклад, свідоме у діяльності менеджера визначає доцільність проведення наради, підписання контракту з постачальниками, участі у конференціях, а підсвідоме – автоматизми, доведені до рівня безумовних рефлексів, проявлятимуться у належному ставленні до свого зовнішнього вигляду, дотриманні норм ділової етики і відповідного розпорядку дня, тих дій, які раніше свідомо контролювалися і регулювалися індивідом, повторювалися періодично, а з часом почали регулювати його.

Отже, перехід певної корисної для роботи менеджера навички у підсвідомий вимір відбувається за рахунок її систематичного повторення і доведення до автоматизму.

Відповідно, регулювання діяльності менеджера процесами ВНД відрізняє його роботу від алгоритмів ШІ.

Дані питання стали предметом розгляду на науковому семінарі «Свідоме і несвідоме у діяльності менеджера», проведеного 16.10.2026 р. для здобувачів освіти спеціальності D3/073 Менеджмент першого (бакалаврського) рівня вищої освіти викладачем, к.е.н., гарантом ОПП «Менеджмент транспорту та логістики» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, головою циклової комісії менеджменту, логістики та транспортної інфраструктури Смирновою Надією Вікторівною.